Редакторка американського журналу “Vogue” у 1960-і роки, ікона стилю, голлівудська сценаристка та талановита письменниця – все це про неймовірну Джоан Дідіон. Вона відома своїми журналістськими статтями, не художньою літературою та літературними творами, які написані різким стилем. Також дізнавайтеся про одну з найвпливовіших жінок Лос-Анджелеса – Дороті Буффум Чендлер. Далі на losangeleska.
Біографія
Джоан народилася 5 грудня 1934 року у Сакраменто (штат Каліфорнія). У 1956 році закінчила Каліфорнійський університет у Берклі. А після закінчення університету працювала у журналі “Vogue”. У підлітковому віці Джоан хотіла стати акторкою, але у бюро талантів їй сказали, що для цієї професії їй не вистачає зросту. Тому замість цього вона стала письменницею, здобувши популярність як авторка кількох романів та численних есе з елементами самодраматизації. Її твори стали частиною культурного руху США протягом останніх півстоліття. Та на початку карʼєри все було не так просто. У редакції журналу “Vogue” авторку змушували десятки разів переписувати тексти. З її статей викидали багато інформації. Тож з такими умовами роботи, у журналі Дідіон пропрацювала не дуже довго. Після “Vogue” Дідіон пішла у вільне плавання: випустила пʼять романів і з десяток нон-фікшн книг. Разом з чоловіком, письменником Джоном Данном, створила кілька десятків сценаріїв до голлівудського кіно. За цей час написала роман “Біжить річка”, який був опублікований у 1963 році. І він отримав позитивні відгуки від читачів. Тоді ж вона познайомилася з письменником Д. Г. Данном, який став її чоловіком. У Каліфорнію вони повернулися у 1964 році. Подружжя багато вживало алкоголю, палило та веселилось. Також в їх житті було багато подорожей. Вони залишали прийомну дочку Кінтану з матірʼю Дідіон в її будинку в Сакраменто. Кінтана, що не дивно, була проблемною дитиною. Вона теж багато пила та часто вживала наркотики. Дочка письменниці померла у віці 39 років від септичного шоку під час численних госпіталізацій. Письменниця пішла з життя у віці 87 років. У видавничому домі “Knopf” повідомили, що причиною смерті стала хвороба Паркінсона.
Творчий шлях письменниці
Дідіон стала відомою завдяки серії пронизливих, пошукових статей у журналі “Life” та “The Saturday Evening Post”, які досліджували межі повоєнного американського життя. Каліфорнія, її рідний штат, забезпечила її найбагатшим матеріалом. У 1970 році Дідіон опублікувала роман “Бери як є”. Його героїня прагне відшукати сенс у безглуздому світі. Тема дезінтеграції суспільства була продовжена у романі “Книга спільної молитви”. В умовах, коли звʼязки розпадаються, героїня Шарлотта Дуглас шукає порятунку у вигаданій центральноамериканській країні.
Друга збірка есе вийшла у 1972 році під назвою “Білий альбом”. Збірку було названо у памʼять знаменитого альбому “Бітлз”, що увібрав у себе все сумʼяття 1960-х років. У 1984 році вийшов роман “Демократія”.
Після дванадцятирічної перерви Дідіон повернулася до прози, написавши роман “Останнє, що йому потрібно”. Дія відбувається у 1984 році, коли була опублікована “Демократія”, і має деяку схожість з цим романом, але перенесена на інший аванпост американських зовнішньополітичних ігор – у Центральну Америку. Героїня книги Олена виявляється залученою у політичні інтриги та атмосферу змов, починаючи з вбивства президента Кеннеді й закінчуючи скандальною справою “Іран-контрас”.
У співавторстві з Д. Г. Данном, Дідіон написала сценарії “Паніка у Нідл-парку”, “Бери як є” за своїм романом та спільно з іншими авторами – “Зірка народилася”, “Правдиві визнання”, а також “Близько до серця”. У 1996 році отримала медаль Едварда Макдауелла.
“Рік магічного мислення”
У 2005 році Джоан випустила книгу “Рік магічного мислення”, після чого вона отримала Національну книжкову премію США, увійшла до списку 100 найкращих книг 20 століття за версією видання “Time” і була номінована на Пулітцерівську премію. Вона почала писати цю книжку у травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік впав у вітальні квартири та помер від серцевого нападу. Це було 30 грудня 2003 року. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: у цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана. Вона впала у кому через септичний шок, викликаний пневмонією. Тож книга “Рік магічного мислення” присвячена тому, як пережити горе.
Книга “Сині ночі” вийшла у 2011 році і розповідає про те, як письменниця пережила ще одне горе: через півтора року після смерті чоловіка померла її донька Кінтана, яка після похорону батька пережила крововилив у мозок. Їй було 39 років. У 2013 році президент Барак Обама нагородив Джоан Дідіон Національною медаллю мистецтв. У 2007 році вона отримала медаль Національного книжкового фонду за видатний внесок в американську літературу. Вона була членом Академії мистецтв і літератури, Американської академії мистецтв і наук та The Berkeley Fellows. Вона здобула звання почесного доктора літератури Гарвардського університету у 2009 році та почесного ступеня Єльського університету у 2011 році.
У 2019 році Бібліотека Америки почала перевидавати всі романи Дідіон та книги есе у збірному виданні. Два томи її творів зʼявилися у 2021 році. Джоан Дідіон присвятила своє життя аби помічати те, чого інші люди прагнуть не бачити. Протягом останніх півстоліття вона досліджувала різні абсурди сучасного американського життя.
