Світська левиця, лавреатка премії “Оскар”, бізнесвумен, фітнес тренерка, борчиня зі зміною клімату та тіктокерка. Все це про одну людину – Джейн Фонду. Також дізнавайтеся якою була професійна карʼєра Клари Шортрідж Фольц. Далі на losangeleska.
Біографія
Джейн народилась у багатій родині та мала серед предків представників аристократії. Тож у дитинстві вона мала б жити безтурботне щасливе життя. А натомість була небажаною дитиною божевільної матері й жорстокого батька, жінкою, в яку легко закохувались та якій ще легше зраджували. Дівчина мріяла про любов батька, втім за її життя вони не були близькими.
Джейн ніколи не страждала від ожиріння, але, варто було їй набрати кілька кілограмів, вона перетворювалася на симпатичну дівчину з круглими щічками. Через це її дражнив батько, знущався з її зовнішнього вигляду, хоч для Джейн зміни у фігурі не приносили дискомфорту. Але саме через реакцію батька, дівчина робила все, щоб схуднути. Дійшло до того, що вона придбала жувальну гумку з глистами. У рекламі обіцяли, що її треба зʼїсти і з легкістю позбутися зайвої ваги. А подруга по коледжу Керол Бентлі навчила її обʼїдатися різними смаколиками, а потім пити проносне, щоб не товстіти. Тоді Джейн ще не знала, що страждає на розлад харчової поведінки, який має назву булімія. Вона страждала на цю хворобу до сорока років. Двічі виходила заміж і народжувала дітей, але ніхто з близьких не підозрював про недугу, бо вона навчилася приховувати свою булімію.
Модельний бізнес та кінокарʼєра
Фонда підписала свій перший модельний контракт і, завдяки грошам, які заробляла на подіумі, змогла оплачувати курси і квартиру. Щоправда, у цього заняття був і побічний ефект: щоб вписатися у модельні параметри, вона постійно пила сечогінні препарати, що давали змогу зменшувати зайву вагу, але які при цьому робили її обличчя млявим, а очі – порожніми. Можливо, Джейн так і залишилася б моделлю, якби не похвала Страсберга. Під час одного із занять він сказав, що у неї справжній талант. З цього моменту Джейн почала робити перші кроки у кіно.
У своєму першому фільмі, екранній версії бродвейської п’єси “Неймовірна історія”, Джейн зіграла симпатичну, але скромну і нехитру дівчинку. Після головної ролі у бродвейській виставі “Жила-була дівчинка”, що провалилася у прокаті, Джейн отримала від нью-йоркського гуртка театральних критиків схвальні відгуки як “найперспективніша молода актриса року”. Одного разу подзвонив її агент і сказав, що Роже Вадим пропонує їй роль у рімейку знаменитої картини “Карусель”. Несподівано для всіх Джейн відповіла різкою відмовою – попросила відправити Вадиму телеграму, в якій написала, що працювати з ним ніколи не буде. Але минуло зовсім небагато часу, і до Лос-Анджелеса, де вона знімалася у фільмі “Неділя у Нью-Йорку”, прилетів інший французький режисер, Рене Клеман. Він хотів, щоб у парі з Аленом Делоном вона зіграла в його картині “Заборонені ігри”. Йому Джейн відповіла згодою і за два тижні вже сиділа у літаку, який забирав її до Парижа. Свій перший “Оскар” Джейн Фонда отримала за роль повії у фільмі “Клют” (1971). Вдруге вона тримала цю премію за роль у фільмі “Повернення додому” (1978), де були відображені її враження від пережитого під час війни у Вʼєтнамі.
Тренування з Джейн
Після 40 років життя Джейн Фонди знову різко змінилося. Їй судилося влаштувати революцію у фітнесі. У 1978 році актриса зламала щиколотку на зніманнях “Китайського синдрому”. Тож Фонда шукала вид тренувань, який допоміг би їй підтримувати фігуру, не навантажуючи ногу. Вона познайомилася з фітнес-тренеркою Лені Казден, яка продемонструвала акторці інноваційну на той момент техніку аеробних тренувань. Джейн Фонда відразу закохалася в аеробіку, адже ритмічні танцювальні рухи під модну музику були набагато більш захопливими, ніж нудні силові тренування, доступні на той момент. У 80-х роках 20 століття з’явилися перші відеокасети “Тренування з Джейн Фондою”. Вони створили справжню революцію у світі домашнього фітнесу та стали культурним феноменом. Там було все — і вправи Фонди з аеробіки, і вислови, що згодом стали крилатими і різноколірна колекція купальників та трикотажних гетрів. У світі багато жінок, які не можуть дозволити собі відвідувати тренажерний зал через те, що соромляться робити вправи на людях, або тому, що не мають на кого залишити маленьку дитину. Тож єдина можливість дбати про себе у них була вдома. Джейн була геніальною бізнеследі й стратегом. Але правда у тому, що коли вона все це готувала, то ще не знала, що люди цього хочуть. Також вона походить з родини, члени якої страждали на депресію. Один зі способів її уникнути — фізичні вправи. Тож коли вона займалась фітнесом, настрій поліпшувався. Тож спорт і допомога іншим — два найкращі способи боротьби з поганими думками.
Найголовніше для Джейн — сон: щоночі вона спить по вісім-дев’ять годин. Харчується досить здоровою їжею, у раціоні завжди є овочі, салати, свіжі страви. Вона намагається споживати менше риби, тому що її запаси у світі скорочуються, та майже не їсть червоного м’яса. Також уникає цукру та хліба. У похилому віці її девіз — сповільнитися, щоб не згоріти.