Перша юристка на тихоокеанському узбережжі, лідерка виборчого права та засновниця руху громадських захисників. Клара Шортрідж Фольц не була приватною особою. Бажаючи визнання, багатства та влади, вона показала себе з незвичайною енергією та ентузіазмом. За своє довге життя вона досягла принаймні однієї зі своїх цілей – визнання. Протягом багатьох років її ім’я було знайоме каліфорнійцям як “перша жінка” штату – перша жінка-юрист, перша жінка, яка відвідувала юридичну школу, перша жінка-нотаріус, перша жінка-консультант законодавчого комітету, перша жінка-заступник окружного прокурора. Вона була першою, хто створив ідею громадського захисника для незаможних та звинувачених у злочині. А також працювала над реалізацією концепції за допомогою законодавства в 30 штатах. Далі на losangeleska.
Також дізнавайтесь як Бідді Мейсон здобула свободу та стала піонером у сфері нерухомості Лос-Анджелеса.
Біографія
Клара народилася в Лафайєті, штат Індіана та була єдиною дочкою Еліаса Шортріджа та Таліти Харвуд. За освітою юристка, Еліас Шортрідж натомість направила свою діяльність не на професійний розвиток, а звернулась до проповіді серед учнів Христа, а в 1860 році стала пастором створеної церкви в Маунт-Плезант, штат Айова. Протягом декількох років Клара відвідувала прогресивну академію Хоу, поки її батька не виключили з громади за неортодоксальність. Потім вона сама стала вчителем у сусідньому Іллінойсі, перш ніж втекти у віці пʼятнадцяти років з красивим солдатом Єремією Фольцем. Під час важких років життя на фермі в Айові вона народила чотирьох дітей.
На початку 1870-х років Фольц, батьки Клари та її чотири брати мігрували спочатку до Орегону, а потім до Каліфорнії, оселившись у Сан-Хосе, де Клара та Єремій народили свою пʼяту дитину. Тож згодом подружжя Фольц розлучилось в 1879 році.
Розуміючи, що вона одна незабаром повинна підтримувати себе та своїх дітей, і що її колишніх занять шиттям та викладанням буде недостатньо, Клара Фольц повернулася до своїх дитячих мрій про ораторство, славу та політичне визнання. Вона розпочала карʼєру публічних виступів, взявши жіноче виборче право як свою основну тему. Її драматичні дари, пристрасна щирість і все ще новинка жінки-лекторки – все це принесло їй певний ранній успіх.
Клара Фольц пішла з життя у 1934 році, у віці 85 років. Її життя юридичної практики дало їй невеликий матеріальний успіх. Вона також пережила особисті трагедії, найважче смерть чотирьох з пʼяти її дітей. Також протягом півстоліття вона приховувала своє розлучення і стверджувала, що є вдовою, щоб її опоненти не навели її як доказ того, що для жінок шлюб і карʼєра були несумісними.
Рух до юриспруденції
Водночас вона вирішила стати юристом і почала вчитися у свого батька. Однак, перш ніж вона навіть змогла подати заявку на вступ до адвокатури, Фольц зіткнулася з положенням каліфорнійського кодексу, яке обмежувало юридичну практику. Приєднавшись до невеликої групи сестер-суфражистів, Фольц лобіювала свій законопроєкт про адвоката через законодавчий орган. 4 вересня 1878 року вона першою скористалася новим законом.
У період з 1878 року по 1879 рік, наприкінці економічно депресивного десятиліття, Каліфорнія провела конституційну конвенцію. На чолі з Фольц та її подругою Лорою Гордон, яка незабаром стане другою жінкою-юристом у штаті, жінки-суфражистки були дуже близькі до перемоги в положенні в новій конституції. Натомість вони досягли за допомогою делегатів партії робітників два положення, безпрецедентні в будь-якій американській конституції, що гарантували жінкам доступ до зайнятості та освіти. Фольц і Гордон продемонстрували необхідність положень не тільки своїми лобістськими зусиллями, але і своєю боротьбою.
Фольц безперервно практикувала право протягом пʼятдесяти років, але вона завжди шкодувала про відсутність формальної підготовки і працювала над тим, щоб полегшити вивчення права іншим жінкам. У 1893 році вона заснувала юридичний клуб “Portia” в Сан-Франциско, щоб підготувати жінок до адвокатури, і протягом багатьох років вона часто викладала у своєму кабінеті юридичні заняття для жінок. У 1991 році, за підбурюванням своїх студенток, Гастінгс нагородив Фольц посмертним ступенем доктора юридичних наук.
Професійні досягнення юристки
Її найбільшим досягненням як реформатора права було створити ідею громадського захисника, яку вона переконливо представила на Конгресі юриспруденції та правової реформи, що відбувся на Всесвітній виставці в Чикаго 1893 року. Її кілька статей з огляду закону на цю тему є чіткими та переконливими у формулюванні радикального поняття про те, що уряд повинен заплатити за захист обвинувачених у кримінальному чині.
Фольц переїхала до Сан-Дієго наприкінці 1880-х років, де займалася правом нерухомості та заснувала щоденну газету. Повернувшись до північної Каліфорнії на кілька років, ймовірно, близько 1890 року, вона вирушила в загальнонаціональний лекційний тур, що закінчився в Нью-Йорку, де в 1896 році вона приєдналася до адвокатури на тлі значного висвітлення в пресі. За деякими даними, вона була першою жінкою, яка сперечалася в міських судах. Вона також лобіювала законопроєкт про державного захисника в Олбані, заснувала компанію “Clara Foltz Gold Mining Company” з групою видатних бізнесменів.
У 1896 році законодавчий орган схвалив референдум для голосування щодо внесення змін до конституції Каліфорнії, щоб дозволити жінкам голосувати на всіх виборах, але чоловічий електорат проголосував проти референдуму. У 1911 році законодавчий орган штату разом з Фольц та іншими лобіюваннями знову схвалив референдум для голосування жінок. Фольц агітувала за референдум, і цього разу електорат схвалив його, хоча і вузько.
Боротьба за права жінок
Юридичні та політичні досягнення Фольц були особливо разючими, враховуючи давню ворожість до професійних жінок, особливо юристів. Згідно з переписом 1890 року, у США було 250 000 жінок-вчителів, 4500 жінок-лікарів та 1000 жінок-духовенства, але лише 208 жінок-юристів.
На рубежі століть вона повернулася до Сан-Франциско після короткого періоду практики в Денвері. Спеціалізуючись на нафтовому та газовому праві, вона публікувала торговий та технічний журнал “Oil Fields and Furnaces”. Коли вона втратила свій будинок та офіс під час землетрусу 1906 року, вона переїхала до Лос-Анджелеса на останню третину свого життя і була призначена першою жінкою-заступницею окружного прокурора у період з 1911 року по 1913 рік. У той же період вона працювала в державній раді благодійних організацій та виправних установ. Протягом декількох років у період з 1916 року по 1918 рік вона видавала власний журнал “The New American Woman”.
У 1911 році, коли жінки Каліфорнії виграли голосування, Фольц стояла всю ніч, отримуючи привітання як одна з небагатьох оригінальних суфражисток, які дочекались юридичного голосування. Вона прагнула зайти до Сенату США, але замість цього агітувала за свого брата Семюеля Шортріджа, який був обраний двічі. Хоча її згадували на національних посадах та федеральних суддівських посадах, її карʼєра була в розквіті тоді, коли жінки мали навіть віддалений шанс на такі посади. Фольц зробила значною мірою символічне балотування на посаду губернатора в 1930 році. Проте це відбулось занадто рано для суспільства і занадто пізно для неї.
У той час, коли всі присяжні були чоловіками, і вона часто була єдиною жінкою в залі суду, Клара Фольц досягла успіху як адвокат, спритно перевертаючи аргумент проти будь-кого, хто намагався використовувати його проти неї.
Протягом майже пʼяти десятиліть, що б не робила Фольц і куди б вона не пішла, вона була “першою жінкою”. Якою б самотньою вона не була, вона мала перевагу: немає стандарту для порівняння і, отже, мало місця для невдач. Для Клари Шортрідж Фольц бути першою був сам успіх.
Джерела: