Генерал-лейтенантка ВПС США Стейсі Гарріс з Лос-Анджелеса

Це перша афроамериканка, якій вдалося отримати тризіркове генеральське звання. Вона подолала всі бар’єри та побудувала стрімку кар’єру в лавах ВПС США. Досвідчена пілотка, інженерка є прикладом для наслідування. Після відставки жінка вирішила стати членом Опікунської ради USC. Хочеться більше розповісти про історію Стейсі Гарріс з Лос-Анджелеса. Її історією поділиться losangeleska.

Юність Стейсі

Вона народилася у 1959 році у Лос-Анджелесі штату Каліфорнія. Її батько Клайд Брюс Гарріс був кадровим льотчиком ВПС США, а мати Аліса Мей Таборн – банкіркою. Ще змалечку дівчинка хотіла наслідувати батька. Стиль їх життя був добре знайомим військовим родинам, які кожні два роки переїздили до «нового та захоплюючого місця».

Стейсі Гарріс навчалася у 71 середній школі у Файєтвіллі, штат Північна Кароліна, яку закінчила у 1977 році. Школу заснували шляхом об’єднання шести шкіл у 1924 році. Стейсі Гарріс є видатною випускницею 71 громадської школи. Ще під час навчання у школі дівчина навчалася за програмою пілотів, адже у 1976 році жінки отримали право навчатися на пілотів як військовослужбовці.

Наступною сходинкою стало отримання диплома у ВПС за програмою ROTC Університету Південної Каліфорнії. Вже у 1981 році дівчина здобула ступінь бакалавра наук у галузі промислової та системної інженерії, а у 1987 році – ступінь магістра авіаційного менеджменту в авіаційному університету Ембрі-Ріддла в Дейтин-Біч, штат Флорида. У 1988 році вона закінчила Школу офіцерів ескадрильї на авіабазі Максвелл, штат Алабама. Школу створили у 1950 році для забезпечення відповідної професійної військової освіти. Курс побудований навколо чотирьох напрямків: керівництво, спілкування, війна та мислення.

Служба у ВПС США

Стейсі Гарріс з 1988 до 1990 року почала служити, а далі працювати комерційною пілоткою в United Airlines. Це американська авіакомпанія, одна з найбільших у США та світі (з 1 жовтня 2010 року).

У квітні 1991 року Стейсі Гарріс приєдналася до резерву ВПС у званні капітана. З цього моменту її стали підвищувати по службі, жінка обіймала різні посади, демонструючи свою старанність та цілеспрямованість. Наприклад, далі вона командувала десантною ескадрильєю та експедиційно-оперативною групою.

1 квітня 2003 року Стейсі Гарріс отримала звання полковника, а вже у 2005 році стала першою афроамериканкою, яка командувала авіазаправним відділенням. Таке підвищення стало важливим у її кар’єрі, символізувало прогрес у ВПС США.

Наступною її посадою стала помічниця заступника начальника штабу та директорка авіаційного штабу у ВПС США у Вашингтоні, округ Колумбія. Стейсі Гарріс на цій посаді займалася питаннями стратегічного планування та управління діяльністю ВПС.

Підвищення

У 2009 році Стейсі Гарріс стала бригадною генералкою, що стало важливим етапом у її військовій кар’єрі. У 2013 році жінка стала генерал-майоркою, зробивши значний внесок у розвиток ВПС США.

У 2016 році Стейсі Гарріс стала першою афроамериканкою, яка отримала звання генерал-лейтенанта ВПС США. Вона досягнула найвищого звання у своїй військовій кар’єрі, що стало результатом багаторічного досвіду, видатних лідерських та професіональних якостей. Цей рік став важливим для жінок в армії, адже Стейсі Гарріс своїм прикладом показала, що це можливо.

У 2017 році військовослужбовицю призначили на посаду генеральної інспекторки ВПС США. Вона звітувала перед секретарем та начальником штабу стосовно ефективності та військової дисципліни, резерву ВПС і Національної гвардії. До її обов’язків входило також:

• розробка та впровадження інспекційної політики;
• нагляд за системою інспектування, оцінки всіх ВПС та ядерних сил;
• контроль та координація операцій контррозвідки ВПС з метою запобігання та протидії тим чи іншим загрозам;
• вона очолила групу з нагляду за розвідкою ВПС;
• розслідування шахрайства, марнотратства та зловживання, притягнення винних до відповідальності;
• нагляд за розслідуванням кримінальних справ відповідно до закону та з дотриманням прав військовослужбовців;
• забезпечення нагляду за програмами розгляду скарг або шляхів їх розв’язання.

Відповідальність та відзнаки

Стейсі Гарріс відповідала за два оперативних агентства.

1. Управління спеціальних розслідувань ВПС – це федеральний правоохоронний орган США, який підпорядковується міністру ВПС. Це оперативне агентство ВВС США під наглядом та керівництвом Генерального інспектора Департаменту ВПС. Орган забезпечує незалежне кримінальне розслідування, контррозвідку та захисні операції у всьому світі та за межами традиційного військового командування.
2. Департамент інспекційного агентства ВПС, яке підпорядковується секретарю Генерального інспектора ВПС. Головною метою агентства є підвищення високої готовності та критичної відповідальності через регулярне інспектування, нагляд та звітність.

Жінка має чимало відзнак, медалей та нагород. Це значок пілота командування ВПС США, адже жінка є пілоткою-командиркою у відставці, яка налітала понад 2500 годин на військових літаках. На цивільних літаках вона налітала понад 10 000 годин. Стейсі Гарріс має знак Генеральної інспекторки ВПС, медалі «За відмінні заслуги», «Бойову готовність» та багато інших нагород.

Відставка

В одному з інтерв’ю жінка розповідала, що завжди відчувала у собі пристрасть до військової справи. Вона завжди мислила стратегічно, розвивала лідерські якості та щиро переживала за пілотів. Стейсі Гарріс прагнула більшої організованості та співпраці.

Генерал-лейтенантка пішла у відставку з резерву ВПС США у 2019 році, а її портрет висить у Пентагоні. Жінка проживає у рідному місті – Лос-Анджелесі.

Стейсі Гарріс зробила значний внесок у розвиток ВПС США. Її професійні та лідерські якості, відданість справі є прикладом для багатьох військовослужбовців.

Член Опікунської ради USC

Після відставки Стейсі Гарріс у 2023 році приєдналася до ради директорів. Для неї це велика честь та відповідальність, адже вона кожну посаду у своєму житті сприймає серйозно. Опікунська рада USC, на думку генерал-лейтенантки ВПС у відставці, складається з успішної групи людей, зацікавлених у те, щоб зробити внесок у розвиток університету.

Президентка USC Керол Л. Фолт схвально розповідала про Стейсі Гарріс, наголошуючи на тому, що вона є взірцем для наслідування. На думку президентки навчального закладу, їм дуже пощастило, що Стейсі вирішила приєднатися до правління.

Нова посада дозволила поринути у спогади, пригадавши її шлях навчання у USC.Її родина прожила лише два роки у Лос-Анджелесі, тоді ж вона народилася всього за декілька хвилин від навчального закладу у місцевій лікарні. Навіть після випуску в USC та побудову успішної військової кар’єри, вона продовжувала тримати зв’язок з університетом. Наприклад, вона співпрацювала з Tuskegee Airmen, для присудження щорічної нагороди (сучасна назва – Tuskegee Airmen/General Stayce Harris Award) члену Trojan ROTC. У багатьох інтерв’ю вона зазначала, що на все життя залишиться «троянцем», як і пілоткою.

Крім цього Стейсі Гарріс є волонтеркою Delta Sigma Theta Sorority Inc., Ротарі-клубу Лос-Анджелеса та авіаційних організацій, наприклад, Sisters of the Skies. Ця справа важлива для неї, адже допомагає жінкам, у тому числі афроамериканкам, стати пілотками.